Суд визнав законною оплату за опалення місць загального користування

І досі багатьох наших споживачів хвилює питання, чи треба платити за опалення місць загального користування, якщо в під’їздах немає приладів опалення? Як наслідок, недобросовісні споживачі відмовляються платити, борг перед КП «Токмак теплоенергія» росте, а правди доводиться шукати в суді. Відповідь на те, чи законно ми нараховуємо плату за опалення МЗК, є  у рішенні одної з показових судових справ.

Житель багатоквартирного будинку в м. Токмак встановив в квартирі автономне опалення. Попри те, що в будинку під’їзди не опалюються, ми продовжували нараховувати йому плату за опалення МЗК, а він не сплачував її протягом шести опалювальних сезонів. КП «Токмак теплоенергія» подало до суду про стягнення заборгованості. Однак Токмацький районний суд  у задоволенні позову відмовив. Справу продовжили розглядати в Апеляційному суді Запорізької області, де наш позов задовольнили. У рішенні Апеляційного суду йдеться:

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку і є його невід'ємною частиною.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки опалення місць загального користування у будинку відповідача позивачем не здійснюється, то відповідач не може сплачувати нараховані суми з витрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі та на горищі.

Проте погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки вони суперечать матеріалам справи та вимогам нормативних актів, які були застосовані судом, але неправильно витлумачені.

 Так, згідно з п. 2.1.4 Методики загальна кількість теплової енергії на опалення МЗК складається з двох показників, які підсумовуються між собою, а саме: з кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення МЗК та утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. При ненаданні послуги з опалення МЗК залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника.

      Саме такі роз’яснення з приводу нарахування оплати за опалення МЗК надані Токмацькій міській раді Міністерством з питань житлово-комунального господарства України ( а.с. 42).

      Обґрунтовуючи покладення цих витрат на споживачів, Міністерством було зазначено, що це передбачено шостим розділом «Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд…» КТМ 204 Україна 244-94, затвердженим Наказом Держбуду України № 82 від 30.03.2001р., згідно з яким втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж ЦО та ГВП не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Боржник після рішення Апеляційного суду подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Касаційна скарга судом була відхилена, рішення оскарженню не підлягає. Таким чином, суд визнав правомірним нарахування плати за опалення місць загального користування навіть без встановлення опалювальних приладів у під’їздах. А місцеві політики лише спекулюють на цій темі, приймаючи на сесіях популістські, необґрунтовані законодавчо рішення.